Ой ти явір зелененький, та й поколиши си
Ой ти явір зелененький, та й поколиши си,
Ой як піду вандрувати, любко, не лиши си.
Ой як піду вандрувати, заберу слідочки,
Та напишу з реґіменту до свої дівочки.
Та й напишу з реґіменту до свої дівчини,
Шоби вна си не віддала без мої причини.
Шоби вна си не віддала, на мене чікала,
Шоби свою росу косу в троє заплітала.
Рости, косо, до пояса, на поясу квітка,
Ой ти не мій парубочок, я не твоя дівка.
Ой як піду вандрувати, любко, не лиши си.
Ой як піду вандрувати, заберу слідочки,
Та напишу з реґіменту до свої дівочки.
Та й напишу з реґіменту до свої дівчини,
Шоби вна си не віддала без мої причини.
Шоби вна си не віддала, на мене чікала,
Шоби свою росу косу в троє заплітала.
Рости, косо, до пояса, на поясу квітка,
Ой ти не мій парубочок, я не твоя дівка.
Примітки:
Записано у с. Орелець Снятинського району Івано-Франківської області.Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.Рекламне оголошення