Пожену я сиві воли на зелену пашу
Пожену я сиві воли на зелену пашу,
А сам піду до дівчини, на молочну кашу.
Ой пасіт ся, сиві воли, не бійте ся вовка,
А я піду до дівчини, чи змита головка.
Ой прийшов я до дівчини, головка не змита,
З’їли мої сиві воли штири копі жита.
Штири жита, штири жита, а пєту пшениці,
На коровай, на коровай і на паланиці.
А сам піду до дівчини, на молочну кашу.
Ой пасіт ся, сиві воли, не бійте ся вовка,
А я піду до дівчини, чи змита головка.
Ой прийшов я до дівчини, головка не змита,
З’їли мої сиві воли штири копі жита.
Штири жита, штири жита, а пєту пшениці,
На коровай, на коровай і на паланиці.
Примітки:
Записано у с. Івачів Зборівського району Тернопільської області.Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.Рекламне оголошення