А в суботу є робота, а неділі вілна
А в суботу є робота, а неділі вілна,
Чого ж тобі, леґінику, сорочка не біла?
Ой не біла, та й не біла, не буде біленька,
Не віпере ні сестриці, ні мати рідненька.
Сестра мала, мати стара, а жінкі не маю,
Та поніс би-м до сусіди, та бо сі встидаю.
Та сусіда, сусідочка, та як рідна мати,
Та віпере, вітачєє, принесе до хати.
Та віпере, вітачєє, вушчіночкі зробит,
Тото мому миленькому, що до мене ходит.
Чого ж тобі, леґінику, сорочка не біла?
Ой не біла, та й не біла, не буде біленька,
Не віпере ні сестриці, ні мати рідненька.
Сестра мала, мати стара, а жінкі не маю,
Та поніс би-м до сусіди, та бо сі встидаю.
Та сусіда, сусідочка, та як рідна мати,
Та віпере, вітачєє, принесе до хати.
Та віпере, вітачєє, вушчіночкі зробит,
Тото мому миленькому, що до мене ходит.
Примітки:
1. Записано у смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області.2. Пор. Мат. V, ст. 123, ч. 74. – Кол. ст. 82, ч. 581. – Купчанко, ст. 442, ч. 131.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.Рекламне оголошення