Ци я тобі ни казала, мій милий леґіню
Ци я тобі ни казала, мій милий леґіню,
Хоть бери, хоть ни бери, робити ни вмію.
А я в хаті ни замету, бо си ни хилєю,
Пометинє ни віберу, ручки ни валєю.
А я їсти ни зготовю, бо таки ни хочу,
Мисочки ти ни обмию, бо руки ни мочу.
Полотенце ни основю, бо ни розумію,
Сорочічку ни ушию, бо таки ни вмію.
Хоть бери, хоть ни бери, робити ни вмію.
А я в хаті ни замету, бо си ни хилєю,
Пометинє ни віберу, ручки ни валєю.
А я їсти ни зготовю, бо таки ни хочу,
Мисочки ти ни обмию, бо руки ни мочу.
Полотенце ни основю, бо ни розумію,
Сорочічку ни ушию, бо таки ни вмію.
Примітки:
Записано у с. Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області.Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.Рекламне оголошення