Ой, дівчино, дівчинонько, то-с ми до вподоби [1]
Ой, дівчино, дівчинонько, то-с ми до вподоби,
Ни кажут ми люди брати, ни маїш худоби.
Ой коби я, дурний дурню, худобоньку мала,
То-м такими дураками плоти підпирала.
Худобонька ни з дубонька, як на воді піна,
Як я буду Богу мила, ни треба ми віна.
Ни кажут ми люди брати, ни маїш худоби.
Ой коби я, дурний дурню, худобоньку мала,
То-м такими дураками плоти підпирала.
Худобонька ни з дубонька, як на воді піна,
Як я буду Богу мила, ни треба ми віна.
Примітки:
Записано у с. Пісочна Миколаївського району Львівської області.Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.Рекламне оголошення