Шкода трави і отави, що той косар косит

Шкода трави і отави, що той косар косит,
Шкода мого перстеника, що той дурень носит.
Щоби-м знала, що то дурень, то би-м відобрала,
Щоби-м знала, що мій буде, то би-м другий дала.

Примітки:
Записано у с. Біла Тернопільського району Тернопільської області.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.

Рекламне оголошення