Чи я собі не ґаздині, най присудіт люди
Чи я собі не ґаздині, най присудіт люди,
Штири фіри сьмітє в хаті, пєта в сінех буде.
Прийшли жиди з Богородчін сьмітє купувати,
Дают мені сорок срібних, я не хочу брати.
Купи мені, мій миленький, сивеньку кобилу,
Най вивезу всьо сьмітєчко на попову ниву.
Бо попова, каже, нива сім літ не гноєна,
Як я її погноєла, пшеницю вродила.
Штири фіри сьмітє в хаті, пєта в сінех буде.
Прийшли жиди з Богородчін сьмітє купувати,
Дают мені сорок срібних, я не хочу брати.
Купи мені, мій миленький, сивеньку кобилу,
Най вивезу всьо сьмітєчко на попову ниву.
Бо попова, каже, нива сім літ не гноєна,
Як я її погноєла, пшеницю вродила.
Примітки:
Записано у с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області.Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.Рекламне оголошення