Які тоті цьвіти красні, котрі зацвітают
Які тоті цьвіти красні, котрі зацвітают,
Які тоті діти щасні, котрі матір мают.
Людскі діти як дітоньки, а я сиротонька,
Людскі діти матір мают, моя у Богонька.
Гей умерла моя мати, бідонько ж, бідонько,
Вже не скаже, не промовит: що чиниш, дівонько?
Та як я си спогадаю мамусеньку свою,
Мене такі жалі возмут, що я ледво стою.
Нема цьвітку на всім сьвітку, як на тій калині,
Ніхто не є такий милий, як мати дитині.
Ай бо в нашій полонині житенько зрастає,
Ай бо моя матусенька Богонька витає.
Які тоті діти щасні, котрі матір мают.
Людскі діти як дітоньки, а я сиротонька,
Людскі діти матір мают, моя у Богонька.
Гей умерла моя мати, бідонько ж, бідонько,
Вже не скаже, не промовит: що чиниш, дівонько?
Та як я си спогадаю мамусеньку свою,
Мене такі жалі возмут, що я ледво стою.
Нема цьвітку на всім сьвітку, як на тій калині,
Ніхто не є такий милий, як мати дитині.
Ай бо в нашій полонині житенько зрастає,
Ай бо моя матусенька Богонька витає.
Примітки:
1. Записано у м. Кам’янка-Бузька Кам’янка-Бузького району Львівської області.2. Пор. Сал. ст. 60, ч. 5-7.
Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.Рекламне оголошення