Журила ся мати мною, як риба водою [1]
Журила ся мати мною, як риба водою:
Що я буду робитойки, донейко, з тобою?
Не журіт ся, мамунейко, якось оно буди,
Як я більша підросту, возьмут мене люди.
Як-им більша підросла і на порі стала,
Не одному козакови до серця пристала.
Що я буду робитойки, донейко, з тобою?
Не журіт ся, мамунейко, якось оно буди,
Як я більша підросту, возьмут мене люди.
Як-им більша підросла і на порі стала,
Не одному козакови до серця пристала.
Примітки:
Записано у м. Кам’янка-Бузька Кам’янка-Бузького району Львівської області.Джерело:
Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.Рекламне оголошення