Ой до Гути дороженька, до Гути, до Гути
Ой до Гути дороженька, до Гути, до Гути,
Мені козак не родина, тєжко го забути.
Мені козак не родина, ані єго мати,
Я козака не забуду, хоч буду вмирати.
Мені козак не родина, тєжко го забути.
Мені козак не родина, ані єго мати,
Я козака не забуду, хоч буду вмирати.
Примітки:
Записано у с. Григорів Монастириського району Тернопільської області.Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення