Улана-м си полюбила, за улана піду
Улана-м си полюбила, за улана піду,
Бо в улана сивий коник, сяду, та й поїду.
Ой уланец, моя мамко, уланец, уланец,
Коня пропив, шаблю згубив, нема ніц, нема ніц.
Ой я собі полюбила улана, улана,
Ніхто мені не сперечит, ні тато, ні мама.
Тато мені не сперечит, бо тата не маю,
Мама мені не сперечит, дуже добре знаю.
Бо в улана сивий коник, сяду, та й поїду.
Ой уланец, моя мамко, уланец, уланец,
Коня пропив, шаблю згубив, нема ніц, нема ніц.
Ой я собі полюбила улана, улана,
Ніхто мені не сперечит, ні тато, ні мама.
Тато мені не сперечит, бо тата не маю,
Мама мені не сперечит, дуже добре знаю.
Примітки:
Записано у с. Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області.Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення