Та й ніхто так не бідує, як жомньир бідує
Та й ніхто так не бідує, як жомньир бідує,
Ой ци слота, ци погода, а все маширує.
А ніхто так не бідує як жомньир бідує,
Ідут люди до косьцьола, він коня пуцує.
Ідут люди до косьцьола, ідут з ними діти,
Жомньир коня віпуцує, іде до візіти.
Ой ци слота, ци погода, а все маширує.
А ніхто так не бідує як жомньир бідує,
Ідут люди до косьцьола, він коня пуцує.
Ідут люди до косьцьола, ідут з ними діти,
Жомньир коня віпуцує, іде до візіти.
Примітки:
Записано у с. Костільники Бучацького району Тернопільської області.Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення