Плачте, тату, плачте мамо, сами-сте си винни

Плачте, тату, плачте мамо, сами-сте си винни,
Бо ви мене до цісаря дати не повинни,
Та як мене відобрали хлопцє молодого,
Дали мені пуцувати коня вороного.
Я коника віпуцував, шабелька на клинку,
Пан капітан повідає: шкода тебе, синку.
Було мене, капітане, та не шкодувати,
Було мене молодого з дому не волати.

Примітки:
1. Записано у с. Ходовичі Стрийського району Львівської області.
2. Пор. Кол. ст. 252, ч. 2381. ст. 253, ч. 2401.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.

Рекламне оголошення