Вітер віє, вітер віє, липочков колише
Вітер віє, вітер віє, липочков колише,
Сидит цісар коло стола, вибранчики пише.
Та й він пише, та й він пише, зачьив сі питати:
Чи будете, вибранчики, від мене тікати?
Ой щоби ми, цісарику, від тебе тікали?
Прийшла карта сего марта, щоби-смо ступали.
Та як же нам, цісарику, від тебе тікати?
Хотят нами молодими турка звоювати.
Ой ми турка не зібємо, з турком зийдимо сі,
Вернемо сі до домочку, враз поженимо сі.
Сидит цісар коло стола, вибранчики пише.
Та й він пише, та й він пише, зачьив сі питати:
Чи будете, вибранчики, від мене тікати?
Ой щоби ми, цісарику, від тебе тікали?
Прийшла карта сего марта, щоби-смо ступали.
Та як же нам, цісарику, від тебе тікати?
Хотят нами молодими турка звоювати.
Ой ми турка не зібємо, з турком зийдимо сі,
Вернемо сі до домочку, враз поженимо сі.
Примітки:
1. Записано у с. Старі Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області.2. Пор. Купчанко, ст. 566, ч. 329.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення