Ой задута доріженька, задута, задута
Ой задута доріженька, задута, задута,
Бувай мила, гарна любко, я іду в рекрута.
Ой задута доріженька до самого Львова,
Відлетіла від коника золота підкова.
Не жаль мені за підковов, що ся загубила,
Но жаль мені за дівчинов, що ся зажурила.
А підкова золотівка, а кінь вороненький,
А як сяду, та й поїду, хлопец молоденький.
Бувай мила, гарна любко, я іду в рекрута.
Ой задута доріженька до самого Львова,
Відлетіла від коника золота підкова.
Не жаль мені за підковов, що ся загубила,
Но жаль мені за дівчинов, що ся зажурила.
А підкова золотівка, а кінь вороненький,
А як сяду, та й поїду, хлопец молоденький.
Примітки:
Записано у с. Буцнів Тернопільського району Тернопільської області.Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення