Ой заплачеш, моя мати, заплачеш, заплачеш
Ой заплачеш, моя мати, заплачеш, заплачеш,
Як ти мене на цісарскім конику зобачиш.
Ой заплачеш, моя мати, ревними сльозами,
Як я буду присягати перед образами.
Як я буду присягати, присягоньку брати,
Будут мою білявину водов відливати.
Відливали, відливали мою білявину,
Та й виляли сім коновок на одну годину.
Як ти мене на цісарскім конику зобачиш.
Ой заплачеш, моя мати, ревними сльозами,
Як я буду присягати перед образами.
Як я буду присягати, присягоньку брати,
Будут мою білявину водов відливати.
Відливали, відливали мою білявину,
Та й виляли сім коновок на одну годину.
Примітки:
Записано у с. Бертишів Жидачівського району Львівської області.Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення