Ой заплачеш, моя ненцю, заплачеш, заплачеш

Ой заплачеш, моя ненцю1), заплачеш, заплачеш,
Та як мене на цісарскім конику зобачиш.
Ой заплачеш, моя ненцю1), ревними сльозами,
Та як2) буду присьигати перед образами.

Примітки:
1. Записано у с. Задарів Монастириського району Тернопільської області.
2. Варіанти: Григорів Мон.: 1) Моя мила. 2) Як я.
3. Пор. Кольберґ, III, ст. 67, ч. 675-676. – Саламон, ст. 64, ч. 3.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.

Рекламне оголошення