А я собі заспіваю на панцкій долині
А я собі заспіваю на панцкій долині,
Пустю голос попід колос аж до Коломиї.
Пустю голос попід колос аж до Садиґури,
Гой там наші легіники у некрутах були.
Уни були, уни були лишень до хожіня,
Та віплели три віночьки з усєкого зіля.
Ой уни та віплели та й помандрували,
І кобацким дівчєточкам їх подарували.
Пустю голос попід колос аж до Коломиї.
Пустю голос попід колос аж до Садиґури,
Гой там наші легіники у некрутах були.
Уни були, уни були лишень до хожіня,
Та віплели три віночьки з усєкого зіля.
Ой уни та віплели та й помандрували,
І кобацким дівчєточкам їх подарували.
Примітки:
Записано у с. Кобаки Косівського району Івано-Франківської області.Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення