Мене ненька віддавала, та й наказувала
Мене ненька1) віддавала, та й наказувала2):
Щоби-с, доню3), співаночки4) не позабувала.
А я прийшла до свекрухи, стала на порозі,
Та й5) забула6) співаночки, як у темнім розі7).
Щоби-с, доню3), співаночки4) не позабувала.
А я прийшла до свекрухи, стала на порозі,
Та й5) забула6) співаночки, як у темнім розі7).
Примітки:
1. Записано у с. Єзупіль Тисменицького району Івано-Франківської області.2. Варіанти: Григорів Мон.: 1) Мамка. 3) Аби-с, донько. 5) Я. 7) Усі на дорозі. – Нагуєвичі: 1) Казала ми. 2) Моя мати, як мя віддавала. 4) Співаночок. 5) Ой. 6) Вже мої. 7) В далекій дорозі. – Іванівці: 1) Мати. 4) Співаночок. 6) А вже мої. 7) В далекій дорозі.
3. Пор. Кол. ст. 238, ч. 2279.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення