Тепер мені погуляти, коли ми ся хоче
Тепер мені погуляти, коли ми ся хоче,
Коли мої головоньки ніхто не клопоче.
Тепер мені погуляти, тепер мені скоки,
Заки мені лиха доля вилатає боки.
Тепер мені погуляти, коли рідна мати,
І постелит і накриє: лягай, доню, спати.
Коли мої головоньки ніхто не клопоче.
Тепер мені погуляти, тепер мені скоки,
Заки мені лиха доля вилатає боки.
Тепер мені погуляти, коли рідна мати,
І постелит і накриє: лягай, доню, спати.
Примітки:
1. Записано у с. Біла Тернопільського району Тернопільської області.2. Пор. Ж. Павлі, ст. 177.
Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення