Ішла любця на висіля, то ся потрясує
Ішла любця на висіля, то ся потрясує,
Як у лісі трепетина, як вітер подує.
А у лісі трепетина сама собов трепле,
Ой чому ж ти ся не жениш, череватий Петре?
А у лісі трепетина сама собов трепле,
Жеби з тобов постояти, зазулечко Петре.
Як у лісі трепетина, як вітер подує.
А у лісі трепетина сама собов трепле,
Ой чому ж ти ся не жениш, череватий Петре?
А у лісі трепетина сама собов трепле,
Жеби з тобов постояти, зазулечко Петре.
Примітки:
Записано у с. Мшанець Старосамбірського району Львівської області.Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення