Гадав-їм сі оженити сих місниць допевне
Гадав-їм сі оженити сих місниць допевне,
В Волосові дівки ґарді, не підут за мене.
В Волосові дівки ґарді, в Старуни вушиві,
А я пішов в Назавізів, а там довгошиї.
А я туда через мочір пішов на Парищі,
У Парищех волюваті та як кадовбищі.
А був же я в Цудилові та не пив горівки;
Не видів я в Цуцилові хорошої дівки.
Прийшов же я у Волосів, віпив склейку пива,
Чи велика, чи маленька, а все чорнобрива.
В Волосові дівки ґарді, не підут за мене.
В Волосові дівки ґарді, в Старуни вушиві,
А я пішов в Назавізів, а там довгошиї.
А я туда через мочір пішов на Парищі,
У Парищех волюваті та як кадовбищі.
А був же я в Цудилові та не пив горівки;
Не видів я в Цуцилові хорошої дівки.
Прийшов же я у Волосів, віпив склейку пива,
Чи велика, чи маленька, а все чорнобрива.
Примітки:
Записано у с. Волосів Надвірнянського району Івано-Франківської області.Джерело:
Коломийки. Том 1 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1905. – 302 с.Рекламне оголошення