Уже петрівочка мина, мина
Уже петрівочка мина, мина,
Половина літа нема, нема.
Що я того літа мало знала,
Що я й на вулиці не гуляла.
Мене матусенька не пускала,
В нову коміроньку запирала.
В нову коміроньку запирала,
Золотим замочком замикала.
Золотим замочком замикала,
Шовковим шнурочком зав’язала.
– Ой посидь же, доню, у коморі,
Поки розійдуться поговори.
Поки розійдеться вечорниця,
Чужая рідня чужівниця.
Тільки мій миленький походжає,
Мене, молодую, дожидає.
– Вийди, дівчинонько, не барися.
– Вийду, козаченько, не журися.
– Вийди, дівчинонько, не гай, не гай.
– Вийду, козаченько, не лай, не лай.
Половина літа нема, нема.
Що я того літа мало знала,
Що я й на вулиці не гуляла.
Мене матусенька не пускала,
В нову коміроньку запирала.
В нову коміроньку запирала,
Золотим замочком замикала.
Золотим замочком замикала,
Шовковим шнурочком зав’язала.
– Ой посидь же, доню, у коморі,
Поки розійдуться поговори.
Поки розійдеться вечорниця,
Чужая рідня чужівниця.
Тільки мій миленький походжає,
Мене, молодую, дожидає.
– Вийди, дівчинонько, не барися.
– Вийду, козаченько, не журися.
– Вийди, дівчинонько, не гай, не гай.
– Вийду, козаченько, не лай, не лай.
Примітки:
Записано у с. Хоминці Роменського району Сумської області.Джерело:
Українські літні обряди та пісні / Упорядник А.Ф. Завальнюк. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 304 с.Рекламне оголошення