Ой, Петре, Петре, Іване [3]
Ой, Петре, Петре, Іване,
Йа вже твоя Петрівонька минає.
Йа вже твоя Петрівонька минає,
Половини літечка немає.
Половини літечка немає,
Де сонечко сходило, там сяє.
Де сонечко сходило, там сяє,
Ой там Іван кониченька сідлає.
– Сідлай, сідлай кониченька свого – не мого,
Та й поїдем до роду до мого.
Та поїдем до роду й до родини,
Аж до теї Марії-дружини.
Йа вже твоя Петрівонька минає.
Йа вже твоя Петрівонька минає,
Половини літечка немає.
Половини літечка немає,
Де сонечко сходило, там сяє.
Де сонечко сходило, там сяє,
Ой там Іван кониченька сідлає.
– Сідлай, сідлай кониченька свого – не мого,
Та й поїдем до роду до мого.
Та поїдем до роду й до родини,
Аж до теї Марії-дружини.
Примітки:
Записано у с. Лук’янівка Таращанського району Київська області.Джерело:
Українські літні обряди та пісні / Упорядник А.Ф. Завальнюк. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 304 с.Рекламне оголошення