Малая й ночка патровочка
Малая й ночка патровочка,
Не віспалася паняночка.
Щоб вона лєгла колодою,
Щоб вона лєгла дубовою.
Щоб вона лєгла, дай нє встала,
Щоб вона Пєтра нє дождала.
Щоб ти, хлопчина, пропав, пропав,
Що ти дєвочці спаті нє дав.
Ході дявонька драмаючи,
На тєрен гочі виймаючи.
На тєрен гочі виймаючи,
На пєньки ногі збіваючи.
На пєньки ножки збіваючи,
Свого хлопчика шукаючи.
Не віспалася паняночка.
Щоб вона лєгла колодою,
Щоб вона лєгла дубовою.
Щоб вона лєгла, дай нє встала,
Щоб вона Пєтра нє дождала.
Щоб ти, хлопчина, пропав, пропав,
Що ти дєвочці спаті нє дав.
Ході дявонька драмаючи,
На тєрен гочі виймаючи.
На тєрен гочі виймаючи,
На пєньки ногі збіваючи.
На пєньки ножки збіваючи,
Свого хлопчика шукаючи.
Примітки:
Записано у с. Мажори Овруцького району Житомирської області.Джерело:
Українські літні обряди та пісні / Упорядник А.Ф. Завальнюк. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 304 с.Рекламне оголошення