Ой у полі клен-дерево родить
Ой у полі клен-дерево родить,
Йа ж до мене гарний хлопець ходить.
Ой не роди, клен-дерево, в мене,
Ой не ходи, козаче, до мене.
Ой не ходи, козаче, до мене,
Бо йде слава на тебе й на мене.
Ще й на твого коня вороного,
Ще й на тебе, парня молодого.
Ще й на твоє золоте сідельце,
Ще й на тебе – козаченько-серце.
А я теї слави не боюся,
З ким люблюся – стану й обіймуся.
З ким люблюся – стану й обіймуся,
І обнявшися та й поцілуюся.
Йа ж до мене гарний хлопець ходить.
Ой не роди, клен-дерево, в мене,
Ой не ходи, козаче, до мене.
Ой не ходи, козаче, до мене,
Бо йде слава на тебе й на мене.
Ще й на твого коня вороного,
Ще й на тебе, парня молодого.
Ще й на твоє золоте сідельце,
Ще й на тебе – козаченько-серце.
А я теї слави не боюся,
З ким люблюся – стану й обіймуся.
З ким люблюся – стану й обіймуся,
І обнявшися та й поцілуюся.
Примітки:
Записано у с. Кашпирівка Коростишівського району Житомирської області.Джерело:
Українські літні обряди та пісні / Упорядник А.Ф. Завальнюк. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 304 с.Рекламне оголошення