Ой ти, дівчино, серце моє,
Сподобалося личко твоє.

Не так личенько, як ти сама,
Як на папері мальована.

Три дні писав я і три ночі,
Поки списав я чорні брови.

Сидів, писав аж три днівки,
Щоб написати чорні брівки.

Там за горою сучка бреше,
А там Микола кілля теше.

Теше він, теше, притинає,
І сам до себе промовляє:

– Ой слава Богу, не журюся,
Бо у неділю оженюся.

Коли не в цюю, то в другую,
Візьму Марусю молодую.