Посилала мене мати
Посилала мене мати, посилала мене мати,
Посилала мене мати зеленого жита жати.
А я жита не жала, а я жита не жала,
А я жита не жала – в борозденькі лежала.
Борозденька вузенька, борозденька вузенька,
Борозденька вузенька – ми не вляжемося.
Нам і нічка маленька, нам і нічка маленька,
Нам і нічка маленька – не награємося.
А я в яр утечу, а я в яр утечу,
А я в яр утечу та й до ночки приточу.
Де не взявся Микита, де не взявся Микита,
Де не взявся Микита, а на йому сіра світа.
Під віконцем зігнувся, під віконцем зігнувся,
Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся.
А Маруся виходе, а Маруся виходе,
А Маруся виходе ще й орішки виносе.
– Чи орішки нуздати, чи орішки нуздати,
Чи орішки нуздати, чи Марусю цілувати.
Я й орішки нуздав, я й орішки нуздав,
Я й орішки нуздав ще й Марусю цілував.
Посилала мене мати зеленого жита жати.
А я жита не жала, а я жита не жала,
А я жита не жала – в борозденькі лежала.
Борозденька вузенька, борозденька вузенька,
Борозденька вузенька – ми не вляжемося.
Нам і нічка маленька, нам і нічка маленька,
Нам і нічка маленька – не награємося.
А я в яр утечу, а я в яр утечу,
А я в яр утечу та й до ночки приточу.
Де не взявся Микита, де не взявся Микита,
Де не взявся Микита, а на йому сіра світа.
Під віконцем зігнувся, під віконцем зігнувся,
Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся.
А Маруся виходе, а Маруся виходе,
А Маруся виходе ще й орішки виносе.
– Чи орішки нуздати, чи орішки нуздати,
Чи орішки нуздати, чи Марусю цілувати.
Я й орішки нуздав, я й орішки нуздав,
Я й орішки нуздав ще й Марусю цілував.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 20 січня 1991 р. у місті Тимошівськ від Галушкина Івана Семеновича.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення