Оре Семен, оре [2]
Оре Семен, оре й на шлях поглядає.
Чужі жінки обід несуть, моєї немає.
Доорався Семен до сухого дуба,
Бросив волів у діброву, сам пішов додому.
– Паситься ви, воли, й не боїться вовка,
А я піду додомоньку, бо болить головка.
Як доходть Семен до своєї хати,
Питається малих діток: – А де наша мати?
– Пішла наша мати у ліс по телята,
Нам казала й говорила, що ми сиротята.
Пішла наша мати у ліс по калину,
Нам казала й говорила, що я вас покину.
Одарився Семен об стіл головою.
– Жінка моя Катерина, не нажив з тобою.
Одарився Семен об поли руками.
– Діти мої манесенькі, горе мені з вами.
Чужі жінки обід несуть, моєї немає.
Доорався Семен до сухого дуба,
Бросив волів у діброву, сам пішов додому.
– Паситься ви, воли, й не боїться вовка,
А я піду додомоньку, бо болить головка.
Як доходть Семен до своєї хати,
Питається малих діток: – А де наша мати?
– Пішла наша мати у ліс по телята,
Нам казала й говорила, що ми сиротята.
Пішла наша мати у ліс по калину,
Нам казала й говорила, що я вас покину.
Одарився Семен об стіл головою.
– Жінка моя Катерина, не нажив з тобою.
Одарився Семен об поли руками.
– Діти мої манесенькі, горе мені з вами.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 3 лютого 1993 р. у ст. Березанська Виселківського р-ну від фольклорного гурту 6-ї бригади акціонерного товариства "Кубань".
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення
текст
ноти