Як піду я й понад лугом
текст
нотиЯк піду я й понад лугом, (Гей!),
Оре милий своїм плугом.
Оре милий ще й гукає (Гей!),
Чужа жінка поганяє.
Як понесу я милому їсти (Гей!),
Чи не звелить мені сісти?
А мій милий наївся, напився (Гей!),
На борозду похилився.
– Чого лежиш, чого не ореш (Гей!),
Чого мене не говориш?
– А я лежу та й думаю (Гей!),
Не до любві жінку маю.
– Не вилезли тобі очі (Гей!),
Не сватав ти мене вночі.
А сватав ти мене удень (Гей!),
Розпитав би старих людей.
А в нас люди не татари (Гей!),
Вони б тобі розказали.
Який тобі дурак винний (Гей!),
Що родився чорнобривий?
А я руса родилася (Гей!),
Чорнявому судилася.
А я руса приберуся (Гей!),
На чорнявих не дивлюся.
– А я брови в сажу вмажу (Гей!),
Чорнявого переважу.
– А я брови пидмалюю (Гей!),
Чорнявого поцілую.
Оре милий своїм плугом.
Оре милий ще й гукає (Гей!),
Чужа жінка поганяє.
Як понесу я милому їсти (Гей!),
Чи не звелить мені сісти?
А мій милий наївся, напився (Гей!),
На борозду похилився.
– Чого лежиш, чого не ореш (Гей!),
Чого мене не говориш?
– А я лежу та й думаю (Гей!),
Не до любві жінку маю.
– Не вилезли тобі очі (Гей!),
Не сватав ти мене вночі.
А сватав ти мене удень (Гей!),
Розпитав би старих людей.
А в нас люди не татари (Гей!),
Вони б тобі розказали.
Який тобі дурак винний (Гей!),
Що родився чорнобривий?
А я руса родилася (Гей!),
Чорнявому судилася.
А я руса приберуся (Гей!),
На чорнявих не дивлюся.
– А я брови в сажу вмажу (Гей!),
Чорнявого переважу.
– А я брови пидмалюю (Гей!),
Чорнявого поцілую.
Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 5 лютого 1992 р. на х. Жовті Копани Староминського р-ну від трьох сестер: Пидик Ніни Георгіївни, Толстик Таїсії Георгіївни, Старченко Клавдії Георгіївни.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення