Зайди, зайди, місяченьку
Зайди, зайди, місяченьку, зайди за гору,
А я з своїм милесеньким трошки побуду.
– Ой ти, мила, моя мила, що ж буду казать,
Як не велить батько й мати тебе, бідну, брать.
– Як не велить батько й мати мене, бідну, брать,
То їдь собі на Вкраїну багачку шукать.
– Ой об’їхав, моя мила, села й города
Та й узнав, що є багаче як ти, сирота.
А в неділю рано, рано всі звони гудуть.
Молодую дівчиноньку хоронить несуть.
– Розтупиться, добрі люди, дайте мені стать.
Хоч неживу поцілую, бо будуть ховать.
Як іде він додомоньку, спотикається.
Стоїть батько на воротях, усміхається.
– Ой бодай же ти, мій батько, віку не дожив,
Як ти ж мене з дівчинонькой навік розлучив.
А я з своїм милесеньким трошки побуду.
– Ой ти, мила, моя мила, що ж буду казать,
Як не велить батько й мати тебе, бідну, брать.
– Як не велить батько й мати мене, бідну, брать,
То їдь собі на Вкраїну багачку шукать.
– Ой об’їхав, моя мила, села й города
Та й узнав, що є багаче як ти, сирота.
А в неділю рано, рано всі звони гудуть.
Молодую дівчиноньку хоронить несуть.
– Розтупиться, добрі люди, дайте мені стать.
Хоч неживу поцілую, бо будуть ховать.
Як іде він додомоньку, спотикається.
Стоїть батько на воротях, усміхається.
– Ой бодай же ти, мій батько, віку не дожив,
Як ти ж мене з дівчинонькой навік розлучив.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 2 лютого 1992 р. у ст. Шкуринська Кущівського р-ну від фольклорного гурту будинку культури асоціації "Шкуринська".
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення