Як посію огірочки
Як посію огірочки близько над водою,
Сама й буду поливати дрібною сльозою.
Сама й буду поливати дрібною сльозо(ю).
Ростять, ростять огірочки, широкі листочки.
Не бачила й миленького четері годочка.
Не бачила й миленького четері годочк(а).
А на п’ятий побачила, як чериду гнала.
Не посміла сказать "здрастуй", бо мати стояла.
Не посміла сказать "здрастуй", бо мати стоял(а).
А мати стояла, а батько ж дивився.
Не посміла сказать "здрастуй", щоб не насварився.
Не посміла сказать "здрастуй", щоб не насваривс(я).
Я йому нічого, він мені ні слова.
Махнув біленьким платочком: "Будь, мила, здорова".
Махнув біленьким платочком: "Будь, мила, здоров(а)".
Як поїхав мій миленький за нові ворота,
Не бере ж ту дівчиноньку ні сон, ні робота.
Не бере ж ту дівчиноньку ні сон, ні робот(а).
Як поїхав мій миленький за густіє ліса,
Як полились той дівчини дрібненькіє сльози.
Сама й буду поливати дрібною сльозою.
Сама й буду поливати дрібною сльозо(ю).
Ростять, ростять огірочки, широкі листочки.
Не бачила й миленького четері годочка.
Не бачила й миленького четері годочк(а).
А на п’ятий побачила, як чериду гнала.
Не посміла сказать "здрастуй", бо мати стояла.
Не посміла сказать "здрастуй", бо мати стоял(а).
А мати стояла, а батько ж дивився.
Не посміла сказать "здрастуй", щоб не насварився.
Не посміла сказать "здрастуй", щоб не насваривс(я).
Я йому нічого, він мені ні слова.
Махнув біленьким платочком: "Будь, мила, здорова".
Махнув біленьким платочком: "Будь, мила, здоров(а)".
Як поїхав мій миленький за нові ворота,
Не бере ж ту дівчиноньку ні сон, ні робота.
Не бере ж ту дівчиноньку ні сон, ні робот(а).
Як поїхав мій миленький за густіє ліса,
Як полились той дівчини дрібненькіє сльози.
Примітки:
Записано 15 серпня 1993 р. у ст. Медведівська Тимошівського р-ну від Корчиної Любові Микитівни і Прищенко Марії Андріївни.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення