Запряжу я коні в дрожки
Запряжу я коні в дрожки, коні вороненькі,
Та й поїдем та й догоняти же літа молоденькі.
Погоняли, доганяли – догнали на помості.
– Ой верніться, літа мої же, хоч на час у гості.
– Хоть вернимось, не вернимось – та й вже не до тебе.
Та було б тоді шанувати же, як були ми в тебе.
Та й поїдем та й догоняти же літа молоденькі.
Погоняли, доганяли – догнали на помості.
– Ой верніться, літа мої же, хоч на час у гості.
– Хоть вернимось, не вернимось – та й вже не до тебе.
Та було б тоді шанувати же, як були ми в тебе.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 14 серпня 1993 р. у ст. Старомишастівська Дінського р-ну від фольклорного гурту будинку культури.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення