Із-пид горки
текст
нотиІз-пид горки вітер повиває.
Мати в дочки про життю питає.
Мати в дочки про життю питає.
– Питай, мати, в сірого утяти.
Спитай, мати, в сірого утяти.
Сіроє утя на морі ночує.
Сіроє утя на морі ночує.
Воно ж моє все горечко чує.
Воно ж моє все горечко чує.
Перве горе – дитина малая.
Перве горе – дитина малая.
Друге горе – сама молодая.
Друге горе – сама молодая.
Третє горе – свекруха лихая.
Третє горе – свекруха лихая.
А четверте – чоловік ревнивай.
А четверте – чоловік ревнивай.
Сам він іде во поле й орати.
Сам він їде во поле й орати,
Мене бере волев поганяти.
Мене бере волев поганяти.
– Гею, гею, воли степовиє.
Гею, гею, воли степовиє.
Пройшли мої годи молодиє.
Мати в дочки про життю питає.
Мати в дочки про життю питає.
– Питай, мати, в сірого утяти.
Спитай, мати, в сірого утяти.
Сіроє утя на морі ночує.
Сіроє утя на морі ночує.
Воно ж моє все горечко чує.
Воно ж моє все горечко чує.
Перве горе – дитина малая.
Перве горе – дитина малая.
Друге горе – сама молодая.
Друге горе – сама молодая.
Третє горе – свекруха лихая.
Третє горе – свекруха лихая.
А четверте – чоловік ревнивай.
А четверте – чоловік ревнивай.
Сам він іде во поле й орати.
Сам він їде во поле й орати,
Мене бере волев поганяти.
Мене бере волев поганяти.
– Гею, гею, воли степовиє.
Гею, гею, воли степовиє.
Пройшли мої годи молодиє.
Примітки:
Записано 23 січня 1991 р. у ст Брюховецька від Ткачової Олександри Олексійовни і Кривопуск Євгенії Данилівни.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення