Як піду я лугом
Як піду я лугом,
Лугом, долиною,
Ой чи не зустрінусь
З своєю родиною?
Ой там моя сестра
Та пшениченьку жала.
Я промовив "здрастуй" –
Вона ж промовчала.
– Сестро моя, сестро,
Яка же ти горда стала,
Я промовив "здрастуй",
А ти промовчала.
– Братіку ж мій, брате,
Та я й же не горда стала –
За дрібними слізьми
Брата й не впізнала.
Лугом, долиною,
Ой чи не зустрінусь
З своєю родиною?
Ой там моя сестра
Та пшениченьку жала.
Я промовив "здрастуй" –
Вона ж промовчала.
– Сестро моя, сестро,
Яка же ти горда стала,
Я промовив "здрастуй",
А ти промовчала.
– Братіку ж мій, брате,
Та я й же не горда стала –
За дрібними слізьми
Брата й не впізнала.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 31 серпня 1994 р. у ст. Дінська від фольклорного гурту будинку культури.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення