Калина-малина же над яром стояла
Калина-малина же над яром стояла,
Над яром стояла – без сонця зов’я(ла).
Без сонця зов’яла же, без вітру та й впала.
Мати свою дочку за год не впізна(ла).
– Ой яка ж ти, доню же, яка стара, стала,
Шо я тебе, доню, за год не впізна(ла).
– Ой як міні, мамо же, старой не бувати,
Як у мене мамо, аж три журби в ха(ті)?
Як первая журба же – дитина малая,
А вторая журба – свекруха лиха.
А другая журба же – свекруха лихая,
А третяя журба – милий помира(є).
Над яром стояла – без сонця зов’я(ла).
Без сонця зов’яла же, без вітру та й впала.
Мати свою дочку за год не впізна(ла).
– Ой яка ж ти, доню же, яка стара, стала,
Шо я тебе, доню, за год не впізна(ла).
– Ой як міні, мамо же, старой не бувати,
Як у мене мамо, аж три журби в ха(ті)?
Як первая журба же – дитина малая,
А вторая журба – свекруха лиха.
А другая журба же – свекруха лихая,
А третяя журба – милий помира(є).
Примітки:
Записано 15 серпня 1992 р. у ст. Вищестебліївська Темрюкського р-ну від фольклорного гурту будинку культури.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення
текст
ноти