Посіяла та конопельки
текст
нотиПосіяла та конопельки, вершки зеленіють.
Мене милий ой спокидає, а враги радіють.
Не радійте, та вороженьки, бо це же так не буде.
Мене милий ой знов полюбе, а все же гарно буде.
– Вийди, Грицю, ой на вулицю та й стань у колодця,
Бо вже ж твою ой дівчиноньку обнімають хлопці.
– Нехай її ой обнімають, бо вона вже змарніла.
Було личко, ой як яблучко, стало же, як билина.
Мене милий ой спокидає, а враги радіють.
Не радійте, та вороженьки, бо це же так не буде.
Мене милий ой знов полюбе, а все же гарно буде.
– Вийди, Грицю, ой на вулицю та й стань у колодця,
Бо вже ж твою ой дівчиноньку обнімають хлопці.
– Нехай її ой обнімають, бо вона вже змарніла.
Було личко, ой як яблучко, стало же, як билина.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 23 січня 1991 р. у ст. Брюховецька від фольклорного гурту.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення