Йшли корови із діброви
Йшли корови із діброви, а овечки з поля.
Заплакала дівчинонька, із козаком стоя.
– Ти, козаче, сизий орлик, куда уїжаєш?
Та й на кого, та сизий орле, мене спокидаєш?
– Спокидаю, дівчинонька, другому такому
Та й не скажеш тієї правди, що мені самому.
– А як йому не сказати, як буде питати?
Він цілує, обнімає, правдоньку питає.
Заплакала дівчинонька, із козаком стоя.
– Ти, козаче, сизий орлик, куда уїжаєш?
Та й на кого, та сизий орле, мене спокидаєш?
– Спокидаю, дівчинонька, другому такому
Та й не скажеш тієї правди, що мені самому.
– А як йому не сказати, як буде питати?
Він цілує, обнімає, правдоньку питає.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 29 січня 1992 в ст. Кугоєйська Крилівського р-ну від фольклорного гурту.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення