Не пускає мене мати
Не пускає мене мати рано вранці по водицю.
Не тре казати та й не було брати та й на вечерницю.
Тоді вийшла на улицю, як мати заснула.
Вийшла слухать, слухать соловейко, бо зроду й не чула.
Соловейко манесенький, він га.., гарненько співає.
Козаченько молоденький дівчину кохає.
Соловейко манесенький, чого зажурився?
Козаченько молоденький досє й не женився.
Не тре казати та й не було брати та й на вечерницю.
Тоді вийшла на улицю, як мати заснула.
Вийшла слухать, слухать соловейко, бо зроду й не чула.
Соловейко манесенький, він га.., гарненько співає.
Козаченько молоденький дівчину кохає.
Соловейко манесенький, чого зажурився?
Козаченько молоденький досє й не женився.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 24 січня 1991 р. у ст. Стародерев’янківська Каневського р-ну від фольклорного гурту будинку культури колгоспу "Росія".
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення