Ой відтіль гора
Ой відтіль гора, а відтіль друга.
Ой поміж тими крутими горами сходила зоря.
Ой то не зоря – й дівчина моя
Ой та й забрала нове ведерочко, по воду пішла.
А я за нею, як за зорею,
Ой сірим конем понад синім морем, понад бережком.
– Дівчина моя, напої коня
Ой з рубленої нової криниці, з повного ведра.
– Козаче ж ти мій, якби ж я твоя,
Я б напоїла коня вороного з повного ведра.
Ой поміж тими крутими горами сходила зоря.
Ой то не зоря – й дівчина моя
Ой та й забрала нове ведерочко, по воду пішла.
А я за нею, як за зорею,
Ой сірим конем понад синім морем, понад бережком.
– Дівчина моя, напої коня
Ой з рубленої нової криниці, з повного ведра.
– Козаче ж ти мій, якби ж я твоя,
Я б напоїла коня вороного з повного ведра.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 27 січня 1992 р. у ст. Незамаївська Павлівського р-ну від фольклорного гурту будинку культури колгоспу "Країна рад".
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення