Котилася ой ясна зорька з неба
Котилася ой ясна зорька з неба
Та й упала додолу же,
Та й упала додо(лу).
Журилася ой дівка молодая
Та й по своєму же горю,
Та по своєму ж го(рю).
Обізвався ой козак молоденький:
– Я й одведу додому же,
Я й одведу додо(му).
Та й упала додолу же,
Та й упала додо(лу).
Журилася ой дівка молодая
Та й по своєму же горю,
Та по своєму ж го(рю).
Обізвався ой козак молоденький:
– Я й одведу додому же,
Я й одведу додо(му).
Примітки:
Записано 14 серпня 1993 р. у ст. Старомишастівська Дінського р-ну від фольклорного гурту будинку культури.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення