Чого, ненько, ходиш потихеньку
– Чого, ненько, ходиш потихеньку?
Чого же, ненько же, ходиш потихеніку?
Чого же, ненько же, плачиш жалібненіку?
– Ой як міні тихо не ходити?
Ой як міні же тяжко не тужити?
Ой як міні же тяжко же не тужити?
Одну собі та й дочечку мала,
Одну же собі же та й дочечку мала –
За один вечір її потеряла.
Не за вечір, а за вечірочок,
Не за вечір же, а за вечірочок
Утіряла же з розочки цвіточок.
Не за вечір, а за половину,
Не за вечір же, а за половину
Утіряла же рідную дитину.
Чого же, ненько же, ходиш потихеніку?
Чого же, ненько же, плачиш жалібненіку?
– Ой як міні тихо не ходити?
Ой як міні же тяжко не тужити?
Ой як міні же тяжко же не тужити?
Одну собі та й дочечку мала,
Одну же собі же та й дочечку мала –
За один вечір її потеряла.
Не за вечір, а за вечірочок,
Не за вечір же, а за вечірочок
Утіряла же з розочки цвіточок.
Не за вечір, а за половину,
Не за вечір же, а за половину
Утіряла же рідную дитину.
Примітки:
Записано 15 серпня 1993 р. у ст. Медведівська Тимошівського р-ну від фольклорного гурту "Берегиня" будинку культури агрофірми "Нива".Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення