Чого, ненько, ходиш потихенько
– Чого, ненько, ходиш потихенько?
Чого же, ненько же, ходиш потихенько?
Чого же, ненько же, плачиш жалібнень(ко)?
– Ой як мені жалко не плакати?
О як мені же жалко не плакати?
О як мені же жалко не плака(ти)?
Одну собі та й дочечку же мала.
Одну собі же та й дочечку же мала –
За оден вечір я втіря(ла).
Не за вечір, а за вечірочок,
Не за вечір же, а за вечірочок
Потєряла же розовий цвіто(чок).
Не за вечір, а за половину,
Не за вечір же, а за половину
Потєряла же рідную дити(ну).
– Кохай собі другаю такую,
Кохай собі же другаю такую,
Як ви кохали же мене, молоду(ю).
Чого же, ненько же, ходиш потихенько?
Чого же, ненько же, плачиш жалібнень(ко)?
– Ой як мені жалко не плакати?
О як мені же жалко не плакати?
О як мені же жалко не плака(ти)?
Одну собі та й дочечку же мала.
Одну собі же та й дочечку же мала –
За оден вечір я втіря(ла).
Не за вечір, а за вечірочок,
Не за вечір же, а за вечірочок
Потєряла же розовий цвіто(чок).
Не за вечір, а за половину,
Не за вечір же, а за половину
Потєряла же рідную дити(ну).
– Кохай собі другаю такую,
Кохай собі же другаю такую,
Як ви кохали же мене, молоду(ю).
Примітки:
Записано 14 серпня 1993 р. у ст. Старомишастівська Дінського р-ну від фольклорного гурту будинку культури.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення
текст
ноти