Звила собі Галюня віночок
Звила собі Галюня віночок,
Покотила в вишневий садоч(ок).
Покотила та й заговорила,
Подруженькам гуляння дарил(а).
– Ой гуляйте, мої подруженьки,
Ой коли вам та й гуляєть(ся).
Ой коли вам та й туляється,
Бо мені вже та й минаєть(ся).
Сама бачу – та не раз, не два,
Як здумаю – та й заплачу.
Покотила в вишневий садоч(ок).
Покотила та й заговорила,
Подруженькам гуляння дарил(а).
– Ой гуляйте, мої подруженьки,
Ой коли вам та й гуляєть(ся).
Ой коли вам та й туляється,
Бо мені вже та й минаєть(ся).
Сама бачу – та не раз, не два,
Як здумаю – та й заплачу.
Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 30 січня 1993 р. у ст. Старолеушківська Павлівського р-ну від Клюйко Марії Юхимівни і Дуніної Антоніни Хомівни.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення