Звила собі Галюня віночок

текст
Звила собі Галюня віночок,
Покотила в вишневий садоч(ок).

Покотила та й заговорила,
Подруженькам гуляння дарил(а).

– Ой гуляйте, мої подруженьки,
Ой коли вам та й гуляєть(ся).

Ой коли вам та й туляється,
Бо мені вже та й минаєть(ся).

Сама бачу – та не раз, не два,
Як здумаю – та й заплачу.

Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 30 січня 1993 р. у ст. Старолеушківська Павлівського р-ну від Клюйко Марії Юхимівни і Дуніної Антоніни Хомівни.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення