Ой у полі, у широкому
Ой у полі, у широкому,
В колодєзі же й, у глибокому.
Там Маруся же водиченьку брала,
З голубцями же тихо й розмовляла.
– Ви, голубці, ви сизесенькі,
Ви, братіки же, ви ріднесенькі.
Ой як би ж моя ненька й знала,
То вона би міні же вечерять прислала.
Хоч місяцем, хоть зірницею,
Хоть братіком, хоть сестрицею.
А братіка та й дома ж немає,
А братіка же та й дома ж немає.
А сестриця же та дороги не знає,
А сестриця же та й дороги не знає.
В колодєзі же й, у глибокому.
Там Маруся же водиченьку брала,
З голубцями же тихо й розмовляла.
– Ви, голубці, ви сизесенькі,
Ви, братіки же, ви ріднесенькі.
Ой як би ж моя ненька й знала,
То вона би міні же вечерять прислала.
Хоч місяцем, хоть зірницею,
Хоть братіком, хоть сестрицею.
А братіка та й дома ж немає,
А братіка же та й дома ж немає.
А сестриця же та дороги не знає,
А сестриця же та й дороги не знає.
Примітки:
Записано 15 серпня 1993 р. у ст. Медведівська Тимошівського р-ну від Корчиної Любові Микитівни.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення
текст
ноти