Ой ти ж, мати лиха, рано заміж отдала
У велику сім’ю ще й в чужую сторону.

А велика сім’я рано ужинать сіда,
А мене, молоду, посилають по воду.

Я ж по воду я йшла, як голубочка, гула,
А з водою я йшла – прислухалася.

Як доходю до воріт – щось у хаті гомонить.
Щось у хаті гомонить – мати сина бранить.

– Ой ти, син, сукин син, чом ти водку не п’єш,
Чом ти водку не п’єш, чом ти жінку не б’єш?

– Ой нащо ж водку пить – вона серцю вредить.
Ой нащо жінку бить – вона вміє все робить.

І спекти, і зварить ще й до роду говорить,
Ще й до роду й до отця, ще й до мене, молодця.

– Ой свекруха-лепетуха, як зелена ж лобода.
Вона ж мене поругає – я ж дівчина молода.