Де ж ти, доню, собіраєся
Де ж ти, доню, собіраєся?
Що так чисто наряжаєс(я)?
Через гори криміристої,
До свекрухи наровисто(ї).
А свекруха нарови покаже,
Вона ж тобі правдоньки не ска(же).
Слово скажеш – вона перекаже,
Їсти звариш – вона перева(ре).
Сядеш їсти – вона косо гляне.
Хліба возьміш – вона тебе ла(є).
О, якби ти, ненько моя, знала,
Їсточки ти мені присла(ла).
Хоч місяцем, хоч зірницею,
Хоч братіком, хоч сестрице(ю).
Що так чисто наряжаєс(я)?
Через гори криміристої,
До свекрухи наровисто(ї).
А свекруха нарови покаже,
Вона ж тобі правдоньки не ска(же).
Слово скажеш – вона перекаже,
Їсти звариш – вона перева(ре).
Сядеш їсти – вона косо гляне.
Хліба возьміш – вона тебе ла(є).
О, якби ти, ненько моя, знала,
Їсточки ти мені присла(ла).
Хоч місяцем, хоч зірницею,
Хоч братіком, хоч сестрице(ю).
Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 1 лютого 1992 р. у ст. Кисляківська Кущівського р-ну від фольклорного гурту будинку культури.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення