Та ой ходила же та й Наташа
Та ой ходила же та й Наташа по крутій горі
Та ой погонела же та й селезнеко тихо й по водє.
– Ой гиля, гиля, селезнику, тихо й по водє.
Ой прибудь, прибудь, та мій батенько, сеї вечір к мєнє.
– Ой рад би я, дитя ж моє, прибути к тобі,
Та й насипано же та й сирой землі на груди мої.
Та ой кланяйся же, дитя моє, чужій чужині.
Ой нехай дають та й порядочок бєдній сиротє.
– Та ой кланялася, мій батеньку, не раз та й не три,
Та не дають ой же та й порядочок такого, як ти.
Та ой погонела же та й селезнеко тихо й по водє.
– Ой гиля, гиля, селезнику, тихо й по водє.
Ой прибудь, прибудь, та мій батенько, сеї вечір к мєнє.
– Ой рад би я, дитя ж моє, прибути к тобі,
Та й насипано же та й сирой землі на груди мої.
Та ой кланяйся же, дитя моє, чужій чужині.
Ой нехай дають та й порядочок бєдній сиротє.
– Та ой кланялася, мій батеньку, не раз та й не три,
Та не дають ой же та й порядочок такого, як ти.
Примітки:
Записано 1 вересня 1994 р. у ст. Пластунівська Дінського р-ну від фольклорного гурту будинку культури.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення