Як зірву я з рожі квітку

текст
Як зірву я з рожі квітку та й пустю на воду.
Пливи же, пливи же, з рожі квітка, аж до мого ро(ду).

Пливла, пливла з рожі квітка та й стала кружиться.
Вийшла же мати же воду брати та й стала дивить(ся).

Ой чого же з рожі квітка на воді зав’яла?
Мабуть же, моя же рідна дочка, горечко узна(ла)?

Чи я в тебе, ненька моя, платки поносила,
Що ти мене та й отдала, щоб я голоси(ла)?

Чи я в тебе, ненька моя, високого росту,
Чом ти мене не втопила з високого мос(ту)?

Чи я в тебе, ненька моя, грядок не копала,
Що ти мене сюди дала, де я не бажа(на)?

Ти думаєш, ненька моя, що я там не плачу?
Як я вийду за ворота, стеженьки не ба(чу).

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано З лютого 1993 р. у ст. Березанська Виселківського р-ну від фольклорного гурту будинку культури 6-ї бригади акціонерного товариства "Кубань".
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення