Різдвяна гра "коза" [8]
Ой не сам іде, ще й козу веде.
– Ой коза, коза, яка ти чудна.
Де ти ходила, де ти бродила?
– По темним лісам, по крутим горам.
– Чом тебе, коза, поки не взєли?
Чом тебе, коза, трижди не вели?
Побігла коза у Михайлівку.
А в Михайлівці всі люди – стрільці.
Стрелили козу в правоє ушко.
З лєвого ушка потекла юшка.
Тут коза впала, нежива стала.
– А ти, михонос, дуй козі під хвост.
А тепер, коза, розвеселися.
Нашому пану в ноги кланяйся.
За кусок сала, за панське добро. (2)
– Ой коза, коза, яка ти чудна.
Де ти ходила, де ти бродила?
– По темним лісам, по крутим горам.
– Чом тебе, коза, поки не взєли?
Чом тебе, коза, трижди не вели?
Побігла коза у Михайлівку.
А в Михайлівці всі люди – стрільці.
Стрелили козу в правоє ушко.
З лєвого ушка потекла юшка.
Тут коза впала, нежива стала.
– А ти, михонос, дуй козі під хвост.
А тепер, коза, розвеселися.
Нашому пану в ноги кланяйся.
За кусок сала, за панське добро. (2)
Примітки:
Записано 24 січня 1991 р. у ст. Стародерев’янківська Каневського р-ну від фольклорного гурту будинку культури колгоспу "Росія".Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення